КАФЕДРА ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ І ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Відкрита у 1962 році на базі кафедри іноземних мов для кращої підготовки спеціалістів з французької мови і літератури. Певний час кафедру очолював мовознавець доцент М.В.Симулик, а в 1965 - 1975 роках доцент Ю.М.Сак, коли до складу кафедри було включено також спеціалістів із класичної філології. У 1976 році спеціалісти класичних мов перейшли до кафедри загального і слов'янського мовознавства, а основна кафедра почала називатися кафедрою французької мови та літератури. Завідувала кафедрою з 1976 до 1986 року доц. К.Д.Тимофеева. У 1988 році настала чергова реорганіззція - до кафедри приєднали спеціалістів із світової літератури із щойно розформованої кафедри теорії та історії зарубіжної літератури. Тоді кафедра одержала сучасну її назву - кафедра французької мови і зарубіжної літератури. Завідуючим кафедри обрано спеціаліста із зарубіжної літератури доц. Б.П.Бендзара.

Кафедра забезпечує читання таких нормативних курсів: теоретична граматика французької мови, історія французької мови, фонетика французької мови, стилістика французької мови, теорія і практика перекладу, лексикологія, цикл предметів із зарубіжної літератури. Із 1990 року кафедра розпочала читання курсів з історії та сучасної румунської мови та літератури.

У складі кафедри в перші десятиліття її розвитку працювали спеціалісти французької мови ст. викладачі та асистенти Б.М.Мейсарош, В.Л.Гошовський, О.В.Бокшай, М.М.Заяць, Р.А.Колссниченко, Н.І.Фролова, А.Ф.Шевко, З.В.Тверкіна-Бесаганич, О.Ф.Андреєва. У 1994 - 1995 навч. році у складі кафедри працювало 14 викладачів, у тому числі 4 канд. філолог. наук, доценти. Склад кафедри в 1995 році був: Б.П.Бендзар, К.Д.Тимофеєва, С.А.Парамонова, С.С.Бобинець - доценти, 5 старших викладачів - Е.Л.Богуш, В.О.Прухницька, О.М.Павлова, Г.Г.Чечур, 6 викладачів і асистентів - Д.О.Марина, О.І.Неймет, В.Я.Йовдій., Г,І.Кузьма, В,В.Марина, А.В.Кікало.

Крім нормативних курсів, кафедра забсзпенує ряд спецкурсів. Найважливіші такі: "Сучасний французький роман" (доц. К.Д.Тимофеева), "Основи функціонального семантичного аналізу", "Сучасна французька мова" (доц. С.А.Парамонова), "Проблеми німецько-українських літературних взаємин ХХ ст." (доц. Б.Г.Бендзар) та ін.

Кафедра плідно працює над підвищенням наукового рівня і методичним забезпеченням навчального процесу. Всі предмети мають потрібне методичне забезпечення, яке систематично поповнкжться в залежності від появи нових досліджень, нових оцінок окремих тем курсів.

Наукова робота членів кафедри досить багатопланова. Спочатку, коли до складу кафедри входили класичні мови, група викладачів досліджувала питання античної філології - цс А.М.Ігнат, Ю.М.Сак, Й.О.Баглай, М.В.Орос, О.І,Яцина, С.Й.Войтович. Так, доц. Ю.М.Сак досліджував римську літературу і захистив кандидатську дисертацію на тему: "Сатири Персія". На цю тему ним опубліковано біля 10 наукових праць, у яких розкриваються важливі питання впливу античної літератури на розвиток культури народів Європи. В такому ж плані написані десятки статей доц. Й.О.Баглая і його кандидатська дисертація "Комедії Аристофана". М.В.Орос захистив кандидатську дисертацію з питань синтаксису латинської мови.

Групу викладачів кафедри, які працюють в галузі французької літератури, очолює доц. К.Д.Тимофеева. Основна тема - шляхи розвитку сучасного французького роману. Клара Дмитрівна опублікувала кілька статей на цю тему і захистила кандидатську дисертацію про романи Армана Лану. Над питаннями сучасного французького роману працюють також О.М,Павлова і В.О.Прухницька. В галузі граматики і семантичної структури французької мови працюють доц. С.А.Парамонова, а також старші викладачі Е.Л.Богуш, А.В. Кікало.

За останні роки на кафедрі сформувалася І група спеціалістів із питань історії зарубіжної літератури загалом. Доц. Б.П.Бендзар, який з 1988 року очолює роботу кафедри, досліджує питання взаємин німецької, французької літератур з українською літературою. Крім того, він упорядкував збірник творів зарубіжних письменників, який вийшов під назвою "Забута земля" (1982), підготував до друку книжку "Вацлав Фіала: мої зустрічі із Закарпатською Україною".

Досить вагомим є в цьому плані і доробок доц. С.С.Бобинця, який з 1986 року очолює колектив ФРГФ. Підсумком його досліджень є кандидатська дисертація "Поетична творчість Ф.Шілнера в українській дожовтневій літературі" (1983). Степан Степанович опублікував біля 100 робіт. Вагоміші серед них: "Багатонаціональна радянська література в критиці НДР", "Василь Стефаник в літературних зв'язках", "Антична культура в спадщині Ю.Венеліна-Гуци" та інші.