Історична довідка:

Важливим пiдроздiлом вузу, вiд рiвня якого залежить i постановка навчального процесу, методичної та наукової роботи, є бiблiотека. Iї початки слiд шукати ще в часах до визволення, бо створена у 1945 роцi, вона включала в себе фонди колишньої єпископської, а також Ужгородської мiської бiблiотеки. Тут переважала стара, а для нового вузу потрiбна була i нова лiтература.

На допомогу прийшли українськi i росiйськi вузи: Московський i Київський, Саратовський i Львiвський, Ленiнградський i Харкiвський та iншi. Унiверситети направляли в Ужгород наукову i навчальну лiтературу. На перше лютого 1946 року, коли розпочалися заняття, книжковий фонд бiблiотеки нараховував уже 43500 радянських книг, з яких 2500 пiдручникiв. Органiзатором бiблiотеки був Е.В.Шадуров.

З 1947 року згiдно постанови Ради Мiнiстрiв УРСР бiблiотека отримує за профiлем унiверситету обов'язковий платний примiрник лiтератури, яка виходила на територiї Радянського Союзу росiйською мовою до 1991 року.

У 1947 роцi бiблiотеку очолила О.М.Фесенко, яка доклала чимало зусиль для її розвитку. В цей час працюють Т.М.Баренблат, М.I.Воскресенська i В.С. Поп. Згодом до колективу працiвникiв вливаються молодi дiвчата О.Е.Платонова, М.I.Похиляк, якi потiм вiддадуть не один десяток рокiв (i по сьогоднiшнiй день) улюбленiй роботi з книгою та студентами.

Поряд з бурхливим ростом у роботi бiблiотеки зустрiчалося i багато труднощiв, якi негативно впливали на її дальший розвиток. У зв'язку з утворенням нових факультетiв i потребою в додаткових для них примiщень влiтку 1948 року бiблiотека була тимчасово переведена в iнше примiщення - на перший поверх навчального корпусу по вулицi Жовтневiй, 54 (тепер А. Волошина). Але це нове примiщення було невеликим i бiблiотецi в ньому було тiсно.

5 квiтня 1949 року виконком Закарпатської обласної Ради передав унiверситету бiблiотеку i саме примiщення Ужгородського унiатського єпископства, а згодом i частину книг з Мукачiвського жiночого монастиря. Серед цих фондiв - цiннi книги i унiкальнi зразки як вiтчизняного, так i зарубiжного книгодрукування. Бiблiотека зберiгає книги великої цiнностi, серед них, зокрема, iнкунабули (першодрукованi книги), що побачили свiт латинською мовою до 1500 року. Велику роботу по їх виявленню i опису провiв найстарiший доцент унiверситсту Ю.М. Сак, який видав в Ужгородi в 1974 роцi навчальний посiбник "Iнкунабули бiблiотеки Ужгородського державного унiверситету". Вiн описав 24 iнкунабули, в яких знаходяться твори III-VII та ХII-ХV столiть. Описанi iнкунабули виданi у Венецiї, Нюрнберзi, Парижi, Страсбурзi, Ульмi та iнших мiстах. Частина їх настiльки рiдкiсна, що немає вiдповiдникiв в iнших бiблiотеках України, Росiї та iнших держав колишнього Радянською Союзу.

Не можна не згадати про рукопис iсторика М.Лучкая "Iсторiя карпатських русинiв" (латинською мовою), "Российскую грамматику" М.Ломоносова, збiрку безцензурних поем Т.Г.Шевченка, видану у Празi в 1876 роцi, "Русалку Днiстровую" М.Шашкевича, I.Вагiлевича, Я.Головацького, видану в 1837 роцi в Будапештi. Досить велику колекцiю палеотипiв (друкованi книги першої половини ХVI столiття), "Острозьку бiблiю", надруковану Iваном Федоровим у 1581 роцi, багато слов'янських i латинських рукописiв. У їх числi одна з найдавнiших рукописних книг Закарпаття "Мiнея", написана у 1556 роцi, рукописи видатних закарпатських письменникiв, iсторикiв та громадських i культурних дiячiв В.Довговича, О.Духновича, А.Коцака. У бiблiотецi також зберiгається i ряд iнших видань визначних вчених i полiтичних дiячiв. Корисну справу по вивченню стародавнiх рукописiв бiблiотеки провiв професор В.Л.Микитась, який видав у двох частинах каталоги з описом давнiх рукописiв i стародрукiв.

Освоєння нового примiщення, видiленого бiблiотецi, дало можливiсть органiзувати в окремих кiмнатах вiдцiл обробки книжкових фондiв, абонемент для студентiв i викладачiв, книгосховище, читальний зал. У колектив влилися Г.I.Гомонай, О.Д.Ломсадзе, М.О.Фущич, а згодом К.С.Балкаєва, О.Д.Закривидорога, Г.С.Запiсочна, якi самовiддано працювали у бiблiотецi аж до виходу на заслужений вiдпочинок.

З 50-х рокiв бiблiотека iнтенсивно збагачується, збiльшується кiлькiсть читачiв, вiдповiдно зростає книжковий фонд, книговидача та кiлькiсть працiвникiв.

Про це говорять i статистичнi данi. Якщо на кiнець 1946 року книжковий фонд нараховував 43,5 тис. примiрникiв лiтератури i кiлькiсть читачiв 100, то у 1994 роцi вiн досяг 1,5 млн. примiрникiв книг i журналiв, якими користуються в усiх вiддiлах понад 40 тисяч читачiв i їм видається бiльше 1 млн. книг щорiчно.

Досить iнтенсивно зростав книжковий фонд. Бiблiотека, крiм обов'язкового примiрника та купiвлi лiтератури у книгарнях, поповнювалася також i за рахунок подарункiв та передачi книжкових фондiв iнших осiб. Так, подарували свої особистi бiблiотеки професор В.Рахiнський, доцент В.Алтайська. Це в основному книги з української та росiйської фiлологiї.

Пiсля об'єднання учительского iнституту (м. Ужгород) з унiверситетом у 1954 роцi, йому було передано бiблiотеку цього iнституту. Серед цiєї лiтератури переважали пiдручники з гуманiтарних дисциплiн. У 1959 роцi бiблiотецi передано 17000 книг з колишньої Закарпатської партшколи. Це в основному суспiльно-полiтична лiтература.

У цей перiод в бiблiотецi органiзовуються вiддiли комплектування фондiв, абонементи, читальнi зали, вiддiл рукописiв i стародрукiв, довiдково-бiблiографiчний вiддiл та вiддiл iноземної лiтератури.

З 1961 до 1972 року бiблiотеку очолював I.I.Кирячок. Вiдрадним було те, що у цi роки органiзувалися кафедральнi бiблiотеки, розпочався книгообмiн з бiблiотеками iнших вузiв. Штат бiблiотеки зрiс до 25 чоловiк. У колектив вливаються досвiдченi на той час працiвники М.М.Байвельман, Г.М.Довганич, Г.Й.Лiзунова, О.Д.Куцеконь, В.П.Москаленко, С.С.Сорока, А.П.Топчiй, О.М.Траченко, Г.I.Шнiцер - ентузiасти бiблiотечної справи i майже всi вони працюють по сьогоднiшнiй день.

Декiлька рокiв (з 1972 по вересень 1977) бiблiотеку очолює I.В.Сабадош, а заступником по науковiй роботi вперше призначається Г.М.Довганич, яка потiм з вересня 1977 до вересня 1978 року виконувала обов'язки завiдуючої бiблiотекою. З 1978 року директором бiблiотеки працює О.I.Почекутова. За цей перiод органiзовано вiддiли навчальної лiтератури та читальний зал перiодики у новому аудиторному корпусi, студентському гуртожитку №1, освоєно перший поверх центрального корпусу бiблiотеки. Одержано та освоєно 3-поверховий будинок (вул. Висока,2), де розмiстили вiддiл iноземної лiтератури. Тут працює абонемент i читальний зал.

Органiзовано навчальну бiблiотеку з абонементом i читальним залом для студентiв економiчного i юридичного факультетiв у примiщеннi бiблiотеки колишнього будинку полiтосвiти (пл.Народна,3). Все це дало можливiсть бiльш рацiонально розмiстити та використовувати книжковi фонди.

Сьогоднi фонди бiблiотеки - це навчальна i наукова, художня i науково-популярна лiтература, книги з мистецтва i спорту, бiблiографiчнi i довiдковi посiбники, велика кiлькiсть перiодики, реферативних журналiв, збiрникiв, iнших iнформацiйних видань. Бiблiотека одержувала багато серiйних видань, в тому числi ЖЗЛ, "Лiтературний портрет", "Бiблiотека iсторичної прози", "Бiблiотека української класики", "Класики зарубiжної лiтератури", "Перлини свiтоної лiрики", "Литературные памятники", "Эврика" та iншi серiї.

Вона зберiгає також унiверситстське перiодичне видання "Науковi записки", видане у 50-ти томах (українською або росiйською мовами) за перiод з 1947 до 1963 року. Виходили цi видання в основному серiями та окремими тематичними збiрниками.

Досить багатим є роздiл "Карпатики", який зберiгається у фондах бiблiотеки. У 1989 - 1990 рр. iз спецфонду передано 956 книг. Серед них "Архив русской революции, издаваемый И.В.Гессеном" (Берлiн, 1922 р.); Бескид Н.А. "Карпато-русская древность" (Ужгород, 1928 р.), М.Грушевський "Про українську мову i українську школу" (Київ, 1913), "Iсторiя України". Т.1. (Видавн. "Пролетар", 1932) та багато iнших - всього 200 рiдкiсних видань.

Комплектування бiблiотеки здiйснюється у вiдповiдностi з профiлем вузу шляхом оброблення тематичних планiв книжкових видавництв. Щорiчно новi надходження складали 35-40 тис. примiрникiв лiтератури. Бiблiотека одержувала та зберiгє 686 назв журналiв, 40 назв газет, 90 назв iнформацiйних видань. Це рiзноманiтнi вiтчизнянi та зарубiжнi видання. З 1985 року бiблiотека одержувала мiкрофiшi на 101 назву фiзичних, хiмiчних, математичних журналiв. До послуг читачiв для роботи з мiкрофiшами придбано 3 читальних апарати (Дентакта - Л 100). За розпорядженням обласної Ради бiблiотека отримуватиме обов'язковий примiрник видань областi.

Поповнюється книжковий фонд i за рахунок праць вчених: зокрема монографiй, колективних збiрникiв, курсiв i текстiв лекцiй, матерiалiв конференцiй тощо.

Ряд видань бiблiотека отримала вiд рiзних органiзацiй та товариств: видавництва "Карпати", "Закарпаття", журналу "Карпатський край", газети "Новини Закарпаття", товариства "Просвiта", вiд наукових бiблiотек Київського та Львiвського унiверситетiв.

Для надання допомоги студентам з нової спецiальностi "Словацька мова i лiтература" прийшли друзi, три академiчнi iнститути Словаччини, а саме: Iнститут словацької мови iм. Л.Штура, Iнститут словацької лiтератури та Iнститут свiтової лiтератури, якi люб'язно подарували бiблiотецi майже 300 фахових книг з словацького мовознавства, лiтературознавства, фольклористики та iсторiї Словаччини.

Вiд товариства книголюбiв (Угорщина) отримано 969 книг, вiддiлу Угорської культури (Будапешт) - 838, з Румунiї вiд Клужського унiверситету - 1250 книг румунською мовою для студентiв, якi навчаються на цiй спецiальностi. Отримана лiтература вiд українсько-американського доброчинного фонду "Сейбр-Свiтло" в кiлькостi понад 100 книг, вiд фундацiї iм. О.Ольжича (через О.Борця, О.Богданову) - 140 книг п.Стерчо.

Тiльки за останнi роки бiблiотека отримала в дар: твори В.Гренджi-Донського, вiд доньки Зiрки, видання вчених дiаспори О.Данко, П.Магочi, М.Мушинки, Й.Сiрки, бiблiотечку вiд вченого Коломийця (304 прим), Г.Токаря (216 книг), пiдбiрку мiкрофiльмiв, ксерокопiй перiодичних видань вiд колишнього викладача кафедри фiлософiї Л.Голдовського. Проф. О.Мiшанич (з Києва) подарував 23 книги, Й.Дзендзелiвський- 100 книг, О.Ганич - 128 книг та багато iнших.

З метою збагачення книжкових фондiв здiйснюється безплатний книгообмiн з бiблiотеками вузiв нашої країни та рядом бiблiотек зарубiжних держав. Однак за останнi роки сталися i змiни в комплектуваннi. Бiблiотека, на жаль, не одержує ряду цiнних зарубiжних перiодичних i наукових видань. Старiє фонд пiдручникiв, менше стає художньої лiтератури.

Два роки бiблiотека вiдчуває великi труднощi у фiнансуваннi коштiв на придбання лiтератури. В порiвняннi з попереднiми роками, коли вона щорiчно отримувала до 40 тисяч книг, в 1995 роцi - лише 8998 примiрникiв. Проведена передплата на перше пiврiччя 1995 року на перiодичнi видання. Бiблiотека шукає спонсорiв та шляхи додаткових коштiв для придбання наукової та навчальної лiтератури, проведення палiтурних робiт тощо.

Книжковий фонд вiддiлу iноземної лiтератури становить 192 931 примiрникiв книг, журнальний - 56675 на 19-ти iноземних мовах. 144 назви журналiв i 5 назв газет вiддiл отримував щороку. Значна частина фонду - це книги, виданi в другiй половинi ХIХ ст. угорською, чеською та нiмецькою мовами. Цiнними є енциклопедiї, словники, виданi на початку ХХ ст. Багатий фонд видань з славiстики, iсторiї, гунгарологiї i природничих наук.

У фондах вiддiлу наявна класична зарубiжна лiтература, переклади класикiв, росiйських i українських письменникiв на iноземнi мови. Збагачуються фонди вiддiлу iноземної лiтератури цiнними виданнями, отриманими шляхом книгообмiну. Кращими партнерами бiблiотеки з книгообмiну є Нацiональна бiблiотека iменi Сеченi (м. Будапешт, Угорщина), яка щороку надсилає понад 250 книг i перiодичних видань. Цiнними серед них є книги з iсторїї та етнографiї, мовознавства i лiтературознавства Угорщини, науково-бiблiографiчнi видання бiблiотеки. Складовою i цiнною частиною фонду є дарунки (серед них є спiльне видання "Карпат" i угорських видавництв). Великим попитом користуються у читачiв науковi збiрники видання "Музею української культури у м.Свиднику" та лiтературно-мистецький i публiцистичний журнал "Дукля" (м. Пряшiв, Словаччина).

Бiблiотека використовує рiзноманiтнi форми iнформацiйної роботи. Систематично проводяться "Днi iнформацiї" i щотижня в корпусi бiблiотеки (вул. Капiтульна, 9, кiмн.4) кожен читач має можливiсть ознайомитись iз новими вiтчизняними та зарубiжними виданнями. Тут же проводяться огляди лiтератури, приймаються заявки на книги. Крiм цього, бiблiотека проводить "Днi спецiалiста". З тематичними iнформацiйними виставками читач може знайомитися протягом навчального року у читальних залах, на абонементах, у вестибюлях бiблiотеки.

Для студентiв перших курсiв усiх факультетiв протягом багатьох рокiв бiблiотека проводить бiблiотечно-бiблiографiчнi заняття з кожною студентською групою. Розпочалася практика проведення занять з галузевої бiблiографiї з студентами старших курсiв. Зараз читачiв обслуговують 8 абонементiв, 10 читальних залiв, довiдково-бiблiографiчний вiддiл, вiддiл рiдкiсної i рукописної книги, вiддiл "Карпатики", кафедральнi бiблiотеки.

Екскурсiї в читальний зал рiдкiсної книги виховують у студентiв особливе ставлення до книги не тiльки як джерела знань, але як i творiв мистецтва, пам'яток писемностi.

Працiвники бiблiотеки проводять читацькi конференцiї, тематичнi вечори, диспути, уснi журнали, бiблiографiчнi огляди, бесiди тощо. Працюють клуби за iнтересами при гуртожитку No 4 "Сузiр'я", "Дует".

У 1983 роцi Мiнвуз УРСР перевiв бiблiотеку у другу категорiю наукових вузiвських бiблiотек. Це дало змогу активiзувати її наукову дiяльнiсть. Пiдготовлено i видано ряд бiблiографiчних покажчикiв: "Iнтернацiональне виховання студентiв Ужгородського державного унiверситету". Укладачi: О.Д.Закривидорога, О.Г.Люта, Л.О.Мельник, Т.В.Туренко.

Курсовi i дипломнi роботи у вузi (1980-1984). Укладач I.В.Хланта; Юрiй Iванович Венелiн-Гуца (1802-1839). Укладачi: О.Д.Закривидорога, О.Г.Люта, Л.О.Мельник, Т.В.Туренко.

Видано в 1990 роцi бiблiографiчний покажчик "Хунгарология в Ужгородском государственном университете. Сост. Е.Д.Закривидорога, Ю.В.Костю, О.Г.Люта, Л.А.Мельник, Т.В.Туренко - сотрудники научной библиотеки УжГУ; К.К.Шовш - мл. науч. сотрудник центра хунгарологии".

В 1991 роцi вийшов з друку фундаментальний бiблiографiчний покажчик "Основнi друкованi працi викладачiв та спiвробiтникiв Ужгородського державного унiверситету (1946 - 1990)". Укладачi: О.Д.Закривидорога, Е.Ш.Калочай, Ю.В.Костю, Л.О.Мельник. Вiн пiдготовлений до 45-рiччя УжДУ. Це перша спроба випуску окремим виданням зведеної бiблiографiї праць. В науковiй перiодицi покажчик одержав високу оцiнку. Пiдготовлено i видано путiвник "Читачу про бiблiотеку Ужгородського держунiверситету", "Голодомор на Українi" (Ужгород, 1994), завершено пiдготовку до друку бiблiографiчного покажчика "О.В.Духнович" (укладачi: О.Д.Закривидорога, Л.О.Мельник) .

В 1994 роцi група працiвникiв унiверситету О.Д.Закривидорога, I.О. Мандрик, Л.О.Мельник, М.В.Троян, К.К.Шовш уклали бiблiографiчний покажчик "Професор Штернберг Якiв Iсакович", надрукований українською i угорською мовами i пiдготовлений до 70-рiччя вченого. Щомiсяця готуються i випускаються (через ротапринт) бюлетенi "В системi ДОКФ з проблем науки i вищої школи.

Колектив бiблiотеки веде i науково-дослiдну роботу з актуальних питань бiблiотекознавства, а також з розкриття змiсту рукописiв i стародрукiв. Бiблiотека бере участь у проведеннi з науковою бiблiотекою iм. Стефаника м. Львова наукового дослiдження на тему: "Лакуни у формуваннi краєзнавчих фондiв бiблiотек", у роботi науково-практичних конференцiй вузiвських бiблiотек захiдного регiону України, мiжнародних наукових конференцiях з питань бiблiотекознавства тощо. Надається методична допомога бiблiотекам середнiх навчальних закладiв областi. З цiєю метою щорiчно проводяться обласнi семiнари з питань бiблiографiї i бiблiотекознавства. Останнiй з них було проведено на тему: "Робота бiблiотеки з краєзнавчою лiтературою".

За 1985-1995 роки ректорат видiлив бiблiотецi корисну площу 1000 м², яка повнiстю освоєна. За цей перiод оновлено iнтер'єр бiблiотеки (крiм книгосховища), придбано новi стелажi (800 штук), стенди, читацькi та робочi столи, кафедри видачi лiтератури, каталожнi шафи. Однак бiблiотека гостро вiдчуває потребу розширення корисної площi, особливо пiд книгосховище. Для створення нормальних умов працi, для зберiгання цiнних, унiкальних книжкових фондiв вкрай необхiдно будiвництво новою корпусу бiблiотеки.

Колектив бiблiотеки сьогоднi - це біля 70 штатних працiвникiв, значна частина яких закiнчили гуманiтарнi факультети унiверситету, а iншi - iнститути культури. Структурно бiблiотека складається iз 8 вiддiлiв:

• вiддiл комплектування - завiдуюча А.І.Товт,
• вiддiл наукової обробки лiтератури - завiдуюча С.Г.Кривова,
• довiдково-бiблiографiчний вiддiл - завiдуюча Л.О.Мельник,
• вiддiли обслуговування - завiдуюча О.М.Тиханович,
• вiддiл iноземної лiтератури - завідуюча К.Ф. Сабо,
• вiддiл рукописів та стародрукiв - завiдуюча Е.Ш.Калочай,
• вiддiл центрального книгосховища - завiдуюча О.І. Люта,
• вiддiл “Карпатики” - завiдуюча М.І. Чорній.

Бiблiотека систематично аналiзує свою роботу, зосереджує всi сили на покращення комплектування фондiв достатньою кiлькiстю необхiдної для забезпечення навчального i наукового процесу лiтератури, її максимальному використаннi i збереженнi, пiдвищеннi рiвня виховання, створення умов для самостiйної роботи студентiв з книгою, пiдвищеннi культури обслуговування, наукової органiзацiї працi.