Logo

Філологія - комплексна гуманітарна наука, що вивчає мову й літературу якогось народу

Кафедра класичної та румунської філології

Класична філологія - найстаріша з філологічних дисциплін - має в Ужгородському університеті славні традиції, які сягають його заснування.

Ще у 1946 р. існувала кафедра класичних мов, де працювали два викладачі іноземних мов В.Сулінчак (зав.кафедрою) і Ю.Сак, а з вересня цього ж року - А.Ігнат, який з 1948 р. очолив кафедру. Згодом, у 1965 р. філологи-класики ввійшли до складу кафедри французької філології та класичних мов (завідував кафедрою доцент Ю.Сак), а з 1976 р. - кафедри загального і словянського мовознавства (завідувач П.Чучка). 21 червня 1996р. ректор університету проф. В.Сливка підписав наказ № 13-01, у відповідності з яким на базі кафедри загального та слов'янського мовознавства та кафедри французької мови і зарубіжної літератури з 1 липня 1996р. відкрито окрему кафедру класичної та румунської філології. Ця кафедра була створена з метою розвитку класичної філології та вдосконалення організації професійної підготовки на румунському відділенні. За 60 років історії класичної філології свої сили та вміння віддали науці такі прекрасні фахівці, як доцент Ю.Сак, А.Ігнат, С.Войтович, О.Яцина, І.Пагіря, Й.Баглай, М.Орос.
Один із найшановніших філологів-класиків, яким пишається кафедра і понині, був доцент Юрій Михайлович Сак. Після студій у Празькому та Дебрецинському університетах, Ю.Сак, працюючи в УжДУ, захистив кандидатську дисертацію на тему "Сатири Персея", написав ряд статей з питань класичної філології, здійснив переклади творів Персія та Горація. Цього копіткого дослідника літератури особливо захоплювали теми використання античних мотивів, сюжетів та образів у творчості закарпатських письменників минулих століть - І.Базиловича, І.Пастелія, М.Лучкая, О.Духновича, В.Довговича та інших.
Помітним внеском у розвиток інкунабулознавства стало детальне дослідження Ю.Саком інкунабул та стародруків, що знаходяться в архівних фондах бібліотеки університету. Інкунабули, дослівно "колискові" або найдавніші книги, що видавалися у країнах Західної Європи від початків книгодрукування аж до 1500 року. Усвідомлюючи наукову цінність таких джерел (кількістю інкунабул значною мірою визначається слава тієї чи іншої національної бібліотеки), Ю.Сак у результаті солідної наукової праці видає у 1974 році книжку під назвою "Інкунабули бібліотеки Ужгородського державного університету". Про цінність видання свідчить те, що ці результати наукових пошуків були зафіксовані в бібліоколекторі Оксфордського університету в Англії і викликали позитивні оцінки як вітчизняних, так і зарубіжних учених.
Тривала робота над інкунабулами навела Ю.Сака на думку зайнятись дослідженням рукописних фондів бібліотеки університету, значна частина яких написана латинською мовою. Чимало років свого життя присвятив він праці над дешифруванням та перекладом твору нашого славетного земляка, відомого історіографа із світовим іменем Михайла Лучкая "Historia Carpato-Ruthenorum". Сам він залишив землякам безцінний дар: український переклад І, ІІ та частини IV-го томів цієї цінної праці.
Не менш вагомим є внесок у вітчизняну науку і іншого філолога-класика, доцента Андрія Ігната, перекладача третього тому "Історії" М.Лучкая. Доцент А.Ігнат написав та підготував до захисту докторську дисертацію на тему "Загальноосвітня школа на Закарпатті в ХІХ і на початку ХХ ст.", однак йому не вдалося її захистити, тодішні владоможці заблокували дисертацію, оскільки в ній були такі авторські твердження, які не вкладалися в рамки офіційних поглядів на історію Закарпаття та його культуру.
Чимало років присвятили дослідженню творів античних авторів ст.викладачі Ольга Яцина та Степан Войтович.
Добрих слів заслуговує наукова діяльність ще одного провідного філолога-класика кафедри доцента Михайла Ороса. Успішно захистивши в Московському університеті кандидатську дисертацію на тему "Проблеми синтаксису у творах римських граматиків", М.Орос прилучається до роботи над науковою кафедральною темою. Плодом багатьох років напруженої праці стали дешифрування та переклад V-го тому "Історії карпатських русинів" М.Лучкая. Робота над цією працею зробила М.Ороса першовідкривачем малодоступних матеріалів краєзнавчого змісту: з'являються його публікації "М.Лучкай про національні меншини на Закарпатті", "Михайло Лучкай про організацію шкільництва на Закарпатті", "Михайло Лучкай про діяльність Івана Зейкана", "Про граматику слов'яно-руську" та ін.
Чималий науковий доробок за плечима доцента кафедри Йосипа Баглая. Після успішного захисту дисертації він публікує ряд статей, присвячених проблемам класичної філології, згодом досліджує історію закарпатського театру, - з-під його пера виходить близько 150 публікацій та брошурок, присвячених цій проблемі, які укладені в єдине ціле, безперечно, становлять викінчений варіант докторської дисертації. Чимало уваги приділив Й.Баглай перекладові "Історії", - працював над звіркою латинського та українського тексту, є перекладачем частини ІV-го тому твору. Молодші філологи-класики, О.Барбіл, Е.Швед, О.Яцків, О.Дацьо, Х.Гриньків, Н.Шепа, крім перекладацької праці, забезпечують навчальний процес на семи факультетах університету. Завідувач кафедри, доцент Емілія Швед після успішного захисту в Московському університеті кандидатської дисертації "Лінгвостилістичні особливості промов історичних осіб у творі Тіта Лівія "Історія"" опублікувала близько 45-и наукових праць та три наукові видання, з них два словники, зокрема, у співпраці із ст.викладачем кафедри Олександрою Яцків "Латинсько-український та українсько-латинський словник юридичних термінів" та "Латинсько-український словник юридичної фразеології". Е.Швед видала необхідний для студентів-філологів науковий посібник "Історія лінгвістичної думки. Давній світ. Індія. Китай. Греція." Чимало цінних наукових праць у галузі новолатинської мови у ст.викладача кафедри Оксани Барбіл, яка завершує роботу над кандидатською дисертацією з питань особливостей мови твору "Історія карпатських русинів" Михайла Лучкая.
Крім курсів латинської мови, викладачі кафедри забезпечують ведення таких теоретико-практичних курсів, як "Вступ до мовознавства", "Загальне мовознавство
На відділенні румунської філології кафедра забезпечує читання таких основних теоретичних і практичних курсів: сучасна румунська мова і література, історія румунської мови і літератури, історія румунської літературної критики, фольклор, діалектологія, стилістика, методика викладання румунської мови та літератури тощо. За час існування кафедри викладачі-румуністи запропонували і ведуть шість нових спецкурсів:"Сучасна румунська література", "Важкі питання румунської граматики", "Культура та лінгвістика", "Значення румунської мови у процесі виховання", "Актуальні проблеми румунської граматики", "Поглиблене вивчення румунської мови в школі". Члени кафедри керують також курсовими та дипломними роботами студентів та кількома практиками (фольклорною, діалектологічною, педагогічною та переддипломною).
Кафедра плодотворно співпрацює із загальноосвітніми школами з румунською мовою навчання, обласним телебаченням і радіо, з рядом вищих навчальних закладів та наукових установ як в Україні, так і за рубежем; частими є зустрічі із румунськими делегаціями.
Ст. викладач кафедри Тарас Дацьо завершує роботу над кандидатською дисертацією, у його науковому доробку дві книги, присвячені історії, етнології, культурі румунів Закарпаття та ряд науково-методичних публікацій. Він є редактором єдиної румуномовної газети Закарпаття "Апша", де висвітлюються найактуальніші проблеми життя румунського населення нашого краю.